"Авантюра XL" Артема Чапая - ризик, на який не варто йти

Ми поволі відходимо від розуміння багатства як накопичення речей. Тепер престиж переходить на колекціонування вражень. Герой нашого часу - це такий собі мандрівник-волоцюга, який постійно змінює локації та здобуває нові знання разом з новими знайомствами. Звісно, у таких авантюрних мандрах не обходиться без небезпек і неприємностей. І про це вам чудово розкаже ця книга.

Тревелог - модне тепер слово на позначення такого давнього жанру як подорожній нарис. У курсі публіцистичної журналістики мені дуже подобалось їх писати, адже це був найпростіший спосіб отримати хороший бал. Гумореску чи сатиру творити важче, а тут все зводиться до описів та емоцій. У подорожньому нарисі важлива тільки особа оповідача, через яку і розвивається сюжет.

У "Авантюрі" Чапая ми разом з героєм вирушаємо спочатку до США, потім до Мексики і далі до Південної Америки. А там знайомимось не так з природою і звичаями, як зі звичайними людьми, які трапляються на шляху.

Як же бісить таке форматування. Бо всяка книга немовби білий вірш з нерівними рядками і вкрапленнями рукописного тексту, який занадто каліграфічний, щоб бути писаним на коліні.

 І, попри те, що мандрівка Чапаєм описана дуже крута, якоїсь заздрості туриста і бажання все покинути і полинути, вона в мене не викликає. Якось воно все страшно, голодно, то холодно, то парко. І ризик занадто великий. Хоча, можливо, чоловікам в принципі подорожувати легше, не те, що переляканим дамам, яким не варто стопити машини по американських хайвеях.

Тому як мотивацію, заклик до дії я її не сприймаю. Скоріше як варіант: а так робити не треба.

З часом мені набридли любовні пригоди героя і кожна нова закоханість у нову жінку. Не вірю. Я, звичайно, чула, що південноамериканки гарячі, але щоб так практично з розгону стрибати у ліжко до якогось немитого ґрінґо. Та ні, не може бути.

Гостинна Мексика, недоступна Куба, такий домашній Беліз. Подорож Артема Чапая цікава, але трохи однобока. 

В мене геть змішані враження від цієї книжки. З одного боку я не можу її порадити, тому що кострубата, з іншого - не порадити не можу, бо це справді епохальна мандрівка для студента могилянки - авантюрна та небезпечна. Тільки не треба її повторювати...

А ви читаєте тревелоги, шоб надихнутись до подорожей?