Фани "Сутінок" виросли: "Аптекар" Стефані Майєр

Колись я ледве подолала першу частину "Сутінок" і довго плювалась: примітивно, тупо, нудно. І тоді про себе вирішила, що Майєр як письменниця для мене втрачена. Але вона взяла і написала "Аптекаря", а від такої анотації я втриматись не могла.

Пташки повертаються: "Соловей" Крістін Генни

Я була певна, що ця книжка дасться мені нелегко, але якось непомітно сама для себе проковтнула її за вихідні. Не скажу, що мені одразу захотілось ще, книги про війну - не те, що постійно хочеться бачити у своїх читацьких планах, але "Солов'я" сміливо можна радити друзям.

Весняна і красива "Хто росте в саду" тандему Катерини Міхаліциної та Оксани Були

"Хто росте в саду" - книжечка відверто дуже дитяча, а ще красивезна, тому підійде лінивим гедоністам, які хочуть виконати завдання "довгий список Barabooka", не долаючи сотні сторінок.

Солодкий сніданок для панни - "Груші в тісті" Юрія Винничука

Нагадую, що березень у моєму блозі офіційно проголошений місяцем Винничука (я не спеціально, навіть не звернула уваги, що в нього теперички день народження), і ось вже четверта книга на підході. Я планувала прочитати п'ять, але не впевнена, чи вкладусь в терміни (але відгук на "Танго смерті" обов'язково буде, чекайте). А зараз говоримо про збірку автобіографічних оповідань "Груші в тісті".

Рекласація з синім вовком - "Вовк Собаця" Даші Вернової

У мене є чималий список книжок на В для весняного бінго (бо готую підказку на це завдання), але коли надійшов час мені його виконувати, то геть не сумнівалась, бо руці самі потягнулись до класно ілюстрованої новинки від "Фоліо". Свідомо не показую вам, яка вона всередині, бо це треба бачити, гортаючи приємні сторінки.

"Цензор снів" - майже історична проза від Юрія Винничука

Триває березень, а це означає, що я читаю дуже багато Винничука. Наздоганяю пропущене, бо рідко чомусь звертаю увагу саме на українську літературу. "Цензор снів" - соковитий роман, занурений в епоху, він не претендує на історичність, але цілком передає дух доби.

Збірка короткої та моторошної прози Unnatural creatures за редакцією Ніла Геймна

У весняному бінґо є пункт "декілька авторів" і ця збірка, де є твори 16 письменників, ідеально підійшла. А що ж того, чи сподобалась вона мені, то йдемо далі.

"Шовкопряд" Роберта Гелбрейта - детективе альтер-его Джоан Роулінг знову кличе до Лондона

В одні місяці мені виходить багато читати, в інші - багато писати. В березні у мене щось нічого не виходить, але частинка бінго вже завершена. І ласкаво прошу до відгуку про другу частину серії. Тут мене чергова книга про Корморана Страйка. І перше, що можу сказати: "Шовкопряд" дуже цікавий саме для книжкового блогера. Чому так? Відкриваємо і читаємо.

Ох, ця весна! "Весняні ігри в осінніх садах" Юрія Винничука

Березень Винничука триває (не встигаю про все писати, але читаю, повірте) і на черзі його найскандальніший роман, який мені не дуже зайшов, і зараз поясню чому. Але, якщо ви шукаєте дерево для весняного бінґо, то це цілком може бути воно.

Літературна екзотика: "Я ще та комуністична баба!" Дана Лунгу (Румунія)

Є на карті чимало країн про літературу яких я знаю дуже мало. Таких досить навіть у Європі. Такі близькі географічно Угорщина, Молдова, Румунія, Словаччина, Словенія залишаються білими плямами, тому я вирішила зробити їх трохи ближчими і на пробу взяла оцю сатиру з серії "Карта світу" від "Фоліо".

Скандальний Винничук - "Діви ночі"

До Дня читача (хто не знає, це - 14 лютого) у "Фоліо" були гарні знижки та безкоштовна доставка, то я відвела душу і купила собі одразу 5 книжок Винничука і постановила прочитати їх усі в березні. Тож готуйтесь - буде багато львівських батярів, гульвіс та порядних панянок, які все ж не можуть встояти перед шармом такого джентльмена.

Українське фентезі: Марина та Сергій Дяченки "Ключ від королівства"

Скучили? Я вже трохи начитала в березні (хто дивиться мій інста, той знає), але все ніяк не могла добратись сюди. Думаю, за ці кілька вихідних днів трохи наздожену. Але зараз познайомлю вас з книгою, яка класно розпочала мені читацьку весну. Третя прочитана у Дяченків, і перша у трилогії про Ліну Лапіну.