"Tinker, tailor, soldier, spy" Джона Ле Карре - шпигунські пристрасті по-англійськи

Мені категорично не подобається скалькований з російської варіант перекладу "Шпигун, вийди геть". Як на мене, оригінальна назва, яка є нанизуванням різних професій, які доводиться перемірювати справжньому шпигунові, щоб не викликати зайвої уваги і просто не "палитись". Але говорити ми будемо не про українських переклад, якого нема (тільки екранізація), а про сюжет.

Мені дуже хотілось подивитись цей фільм, коли він тільки вийшов. Але я довго збиралась, а потім начиталась відгуків про те, що кіно "затягнуте", "нудне" і взагалі "навіває сон". Тому не пішла, але постановила собі все ж прочитати щось від Ле Карре. Але, що вам сказати? Поки Ле Карре мені не пішов. Можливо, з "Нічним адміністратором" складеться краще, тому що "Шпигун" таки нудний. У ньому немає ні особливої інтриги, ні динаміки. А це смертний гріх для трилера.

А ще підозрюю в мене якась трохи алергія на замилування чесними російськими шпигунами, які можуть закохуватись і заради цього йти на зраду батьківщини - бо що як же пояснити інтрижку Ірини та Тарра. Й істерики, які були по тому.

То ж мій вердикт "Шпигуну" невтішний, але самому Ле Карре я збираюсь дати ще один шанс.