Колись (а точніше вкінці 2015 - на початку 2016 - так я зустрічала Новий рік з цією книжкою) я читала "Роги" Гілла. І мені страшенно сподобалась ідея цього твору - роги як резонатор, який дозволяє прихованим бажанням рватись назовні. Тому й від "Пожежника" чекала не меншої феєрії.
Але, як на мене, цей твір слабший. Чи то я не любитель таких апокаліптичних штук, де все людство має загинути. Хоча деяких героїв час від часу хотілось прибити. От як неадекватного чоловіка Гарпер, з якого тільки лізли комплекси нереалізованості. Чи дурнувату Керол, якій всюди ввижалась змова - це 100% індикатор рильця в пуху. І ще, мабуть, доброго десятка інших поганців.
А найбільше сподобався глухий хлопчик Нік, який серед них виявився найдорослішим та найбільш готовим боротись.
Щодо кінцівки - ідеальна для любителів геппі-ендів.
А ви читаєте постапокаліптичні книжки?
чималенька книга... як довго ти її читала?
ВідповістиВидалити