Друге знайомство з Рут Веа - "The Woman in Cabin 10"

На початку 2017 я читала "У темному-темному лісі" і книга мені добре зайшла: читалась швидко і захопливо (хоча не скажу, що все мені там видалось правдивим і саме таким, як має бути, але було цікаво, а це головне). Тому особливо не вагалась, коли звільнилась від пут зимового бінґо і вибирала собі нову книгу для читання. На жаль, українського перекладу поки немає, але виглядатиме він якось так: "Жінка з десятої каюти".

Як виглядало народження Євросоюзу, розказують «Спогади» Жана Монне

Цього автора я про себе охрестила «дядечко безвіз», бо саме Жан Монне – спочатку коньячний комерсант, а потім політик та дипломат стояв біля витоків сучасних європейських об’єднань. Він добре розумів, як і коли треба об’єднуватись, щоб всім це було вигідно. А ще докладав усіх зусиль, щоб зупинити агресію.

Продовження улюбленого young adult: "Буба. Мертвий сезон" Барбари Космовської

Влітку я розповідала вам про першу частину історії про дівчину Аґнешку, яку всі вперто називають "Бубою". І нахвалювала, яка ця книга чудова (бо так і є). Так от - продовження геть не гірше. І мій улюблений персонаж - дід Генрик й далі гне свою гумористичну лінію, а батьки так само зайняті собою. Але "мертвий сезон" все ж розквітає усіма барвами. 

"Ми" Євгенія Замятіна - антиутопія, у якій немає фантазії

У моїй читацькій практиці не так багато книг, які я читаю по півроку, але зараз покажу вам одну з тих, яку ніяк не могла закінчити. Хоча "Ми" Замятіна за обсягом зовсім невелика і подолати її можна за кілька годин, для мене вона розтягнулась на довгі місяці.

"Де Санта?" Брайєна Джонса - книга не для читання

Звичайно я не пишу про віммельбухи, які купую своїм дрібним племінницям, бо в них майже немає тексту і говорити власне не дуже є про що. Але якось так вдало сніжок випав і мені дуже захотілось розповісти вам про цю червону-червону книгу.

"Інші голоси, інші кімнати" Трумена Капоте - історія без кінця

Думаю, у читацькому досвіді кожного з нас знайдеться книга, яка почалась з якогось вагомого акорду і закінчилась геть нічим, без жодного висновку. Коли дочитала "Інші голоси, інші кімнати" і відклала книжку вбік, то вже за хвилину забула фінал. Так, потім глянула знову, та все одно не пам'ятаю. Але задоволення від читання я отримала немале.

«Та, що була раніше» - багатоголосся однієї історії

Коли опублікували завдання зимового бінґо, а серед них «оповідь від кількох осіб», я подумала «от же противне – і як його шукати». Але, знаєте, книга, яку я прочитала його (за порадою) виявилась дуже і дуже непоганою.

«Дикий робот» Пітера Брауна – чи може технологія стати частиною природи

 Дуже люблю книжки з малюнками: дитячі і особливо дорослі. І, попри те, що Пітера Брауна все ж вважають дитячим письменником (хоча він ж більше ілюстратор), але «Дикого робота» я б швидше назвала добрим підлітковим чтивом для тих, хто вже вміє робити певні висновки з прочитаного.

Тонни снігу і "Гора між нами" Чарльза Мартіна

Мабуть, найатмосферніша із зимових книг, які мені доводилось читати. Снігу стільки, що аж забагато, але не в ньому головний плюс "Гори між нами". Розповідь про надзвичайні заходи у надзвичайних обставинах вчить нас, що воля до життя сильніша за будь-який біль зламаних ніг та ребер.

Життєствердний нон-фікшн: Регіна Бретт "Будь дивом. 50 уроків, щоб зробити неможливе можливим"

Мене не особливо приваблює отака селф-хелп література, але ця книга насправді дуже непогана, якщо потрібно згаяти кілька годин або ж розслабитись з чимось ненапряжним. Я почала читати її в небі, бо якраз добила Геймана в аеропорту, а для літака хотілось чогось повітряного.

"M Is for Magic" - жменя магічних оповідань від Ніла Геймана

Не втомлююсь повторювати, що не фанатію від короткої прози. Тут я геть не лукавлю, бо люблю, щоб твір займав мінімум сторінок 200, краще - більше. Але оповідання Ніла Геймана мають наді мною якусь владу - це вже третя збірка за останній час:)

"Води слонам" Сари Грюен - цирк і романтичний настрій

Знаєте, мені у цьому році шалено щастить з класними книжками. Лиш би не вректи. От на відпочинку я взялась читати на завдання "романтичний настрій" "Води слонам". І хоч цирк не люблю, але жодного разу не пошкодувала, що познайомилась з новим автором.

Смішно і про Юлія Цезаря - "Цезар і Клеопатра" Бернарда Шоу

Зимове бінґо підсунуло мені добрячу свиню - завдання "герой з вашим іменем". Якось так склалось, що все більш-менш пристойне з моїм іменем я вже встигла прочитати, а щось нове ніяк не шукалось, тому вирішила трохи схитрувати і прочитати цю п'єсу з найвідомішим Юлієм всіх часів і народів. Так, вона і стала першою книгою, прочитаною у 2018 році.

Запізнілий грудневий підсумок: краще пізно, ніж ніколи

Трохи піднатужилась і все ж вийшла на показник 140 прочитаних за рік книг. Для цього у грудні довелось подолати гірку у п'ятнадцять томиків. І зараз розповім вам, що ж з прочитаного сподобалось найбільше - і що варто прочитати вам, а на що краще час не витрачати.