Знаю, що в лютому ще рано про таке говорити, але я майже впевнена, що ця книга буде однією з кращих у цьому році. Бо наразі вона найкраща у лютому... Хоча тут в мене ще сім днів на читання. Але такий постапокаліпсис, антиутопію важко перебити чимось. Ви ж вже чули про мої специфічні смаки.
"Бункер" - це велика серія, яка розповідає про життя у підземному прихистку, який закопався вниз більш, як на сотню поверхів. Люди вимушені ховатись, бо атмосфера назовні настільки забруднена, що вижити там неможливо. А що відбувається можна дізнатись тільки з зображення камер, які періодично потрібно очищувати, бо їх постійно замітає пилом і кіптявою.
Там ні в кого немає багато простору. Там ніхто не бачить сонячного світла. І це мало би бути дуже сумно, але в бункері ніхто не був на поверхні. Бо ті, хто виходить, не повертаються. Вони очищують камери. І це очищення - як смертний вирок, бо повітря в костюмі вистачає недовго. І прибиральник задихається. Прибиральниками стають або злочинці, або добровольці, або ті... але це вже спойлер.
Історія шерифа Холстона, з якої й починається наша екскурсія бункером, - це туга за дружиною, яка знайшла втрачені файли і викрила брехню. Вона стала прибиральником з власної волі. Він так і не зміг змиритись з тим, що вона пішла. Тому вирушив слідом...
А пройти весь шлях нам судилось з механіком Джульєттою, яка раптово опиняється у центрі всіх таємничих і не тільки подій. Вона й не уявляє, яку реакцію запустить її згода побути шерифом.
Не буду розкривати всіх карт, але ця книга мегазахоплива і дуже цікава. І це тільки початок, і я вже нетерпляче чекаю продовження.
Немає коментарів:
Дописати коментар