Почнемо з назви - Norwegian Wood - це маловідомий твір "The Beatles". І про нього не раз згадують у тексті. Якщо хочете з ним ознайомитись:
В цій історії купа смертей. Причому, деякі з них добровільні і насильницькі. Смерть проходить червоною стрічкою і накладає відбиток на ще живих героїв.
А взагалі книга якась для підлітків, бо тут нема півтонів - тільки чорне і біле. У житті Тору - головного героя - аж забагато жінок, які хочуть мати з ним справу. І мені від цього аж якось сумно. Бо є в цьому щось нездорове.
Чи то я виросла з книжок, які передбачають аж такий дикий драматизм, без якого спокійно можна обійтись. Чи, може, не можу зрозуміти любов через роки, як вичахає за якусь секунду до...
То ж вішаю на японську літературу ярлик "дивна" і йду читати щось більш звичне для себе.
Я Муракамі ще не читала, але інших 3 японських авторів точно і згодна, дивна! Але мені подобається))
ВідповістиВидалития Муракамі теж іще не читала, поки не тягне зовсім
ВідповістиВидалити