Літри перелитої крові, розтощені кістки - "Анатомія солдата" Гаррі Паркер

У кожного книголюба є певні читацькі табу, які він не переступає або ж переступає дуже рідко. Я боюсь книжок про війну, тому серед моїх улюбленців ніколи не буде Ремарка. Але неможливо ігнорувати те, що насувається з усіх боків. Загроза у повітрі. Війна поруч. "Анатомія солдата" вчить як цим жити.

Для того, щоб зрозуміти, чому ця книга така, потрібно заглибитись у біографію автора. Британець Гаррі Паркер був солдатом військ НАТО (до речі, його батько там генерал), брав участь у спецопераціях в Іраку та Афганістані. Одного разу він невдало ступив і підірвався на снаряді. В одну мить він став інвалідом і впав у глибоку депресію. "Анатомія солдата" витягнула його з безодні. Подарувала сенс жити далі, здійснювати мрії - писати картини і навіть бігати на протезах.

Тому, попри все, ця книга дуже світла і добра. І викриває безглуздість всякої війни, де не буває переможців.

"Анатомія солдата" зображає близькосхідний конфлікт, військові операції, моджахедів і мирних жителів, які тільки й мріють, щоб вбивство припинилось. Капітан втрачає ноги через міну моджахедів, моджахеди підриваються на миротворчих снарядах, батько, який бореться за освіту і можливості, втрачає сина і віру. Це так боляче, що навіть неживі предмети, які розповідають нам ці історії не можуть його зменшити.

Історія, розказана Гаррі Паркером, - боротьба з самим собою, виклик, "я зможу, я зможу, я житиму, бо вижив". Вона прямує від відчаю до насолоди повнотою життя. Від болю до катарсису.

 Текст, від якого мурашки і не раз пробиває на сльозу. Мастрід.