Нещодавно я тільки вперше познайомилась з Донною Тартт. Звісно, планувала спочатку "Щигля", але його розміри мене відлякали. Хоча "Таємна історія" вийшла не набагато менша, але швиденько прочиталась.
Річард Пейпен - хлопець, який ніяк не міг знайти свого місця в житті, але не хотів борсатись на межі злиднів. Мабуть, тому й опинився у старому коледжі, де вдалось отримати стипендію. У нього непогано вдавалась старогрецька, тому він хоче продовжити її вивчати, але екстравагантний викладач його не приймає, бо у нього дуже обмежена група.
А це 5 осіб.
Якби Річард не наполягав, цієї історії не було б. Він стане студентом Джуліана. І знайде друзів. Спочатку все буде добре. Але потім станеться злочин. І шістка друзів розпадеться. Річард не знатиме, куди подітись, і друзі зникнуть.
У цьому романі забагато алкоголю, наркотиків і діонісійного шалу. А ще він написаний фантастично вишуканою мовою, де кожне слово на своєму місці - вклоняюсь перед перекладачем, бо це неймовірно круто.
Не знаю, коли нарешті доберусь до "Щигля", але ця історія мені шалено сподобалась.
Немає коментарів:
Дописати коментар