Це була випадкова книжка для книжкового сюрпризу травня, але вона принесла мені стільки задоволення (просто космос, який класний психологічний трилер), що мушу її радити всім поціновувачам детективів та заплутаних історій. А ще вона красива і неймовірна на дотик - цей метелик рельєфний. Але досить дифірамбів, переходимо до справи.
"Сад метеликів" - це розповідь про злочин постфактум. Жертва, яка не зламалась, майже без емоцій розповідає про жахливий злочин, про маніяка, який силою утримував у неволі десятки юних дівчат і ґвалтував їх. Здалека це виглядало, як красуні з татуюваннями крил метелика на спинах у розкішному саду. Садівник (так вони називали маніяка) дбав про здоров'я, дозвілля та повні шлунки своїх бранок, але це не робить його милосердним. Бо це геть збочена турбота.
Сюжет "Саду метеликів" - дуже несподіваний у своєму розвиткові. Він і болючий, і якийсь холоднокровний. Здається, що головній героїні Майї зовсім не болить те, що з нею робили. Але час від часу її справжня суть пробиває маску. І тоді розумієш: цій дівчині ніколи не було солодко, але вона навчилась отримувати задоволення від того життя, яке має. І декламувати подумки вірші, коли треба змусити себе не відчувати.
За бронебійним фасадом заховалась вразлива дівчина, яка понад усе хоче зберегти таємницю. Ви ніколи не здогадаєтесь, що вона хоче приховати. І заради цього варто читати.
Ставлю цій книзі десятку - раджу. Трилероїди, вона - для вас.
Немає коментарів:
Дописати коментар