Шукати в цьому блозі

четвер, 6 липня 2017 р.

Елегантний людожер, елегантний маніяк - "Мовчання янгят" Томаса Гарріса

Про "Мовчання ягнят" я мріяла давно. Але якось далі за мрії не заходило, хоч книжка не якась там недоступна. Але добре, коли добрі люди дарують книжки, які хочеш. То ж поговоримо про детектив #YakabooBingoSummer_16, який ніразу мене не розчарував. Хоча ні, був один разочок. З нього й почну.


У цієї серії стильне лаконічне оформлення, яке одразу сигналізує, з чим ми матимемо справу, якщо розгорнемо томик. Та цікаво, яка вражина у "КСД" вирішила, що такий розмір шрифту комфортний для читання. Я  цього не оцінила. Берегти дерева добре, але я й свої очі люблю. Ще одна дивота, пов'язана з цим твором у тому, що "Мовчання ягнят" - це друга книга про Ганнібала Лектера, але перекладу першої чомусь нема. Коли ж вийде "Червоний дракон"...


Ганнібала у цій книзі насправді не так багато, хоча ми про його злочинний геній ніколи не забуваємо.  Та перша скрипка у цьому все ж студентка і фбрівка Старлінг, якій доводиться ганятись за не таким елегантним, як Лектер, але не менш небезпечним маніяком, якого охрестили Баффало Біллом. Цей пан викрадає жінок у тілі з гарною шкірою і позбавляє їх головної краси. І ніхто не може зрозуміти його мотивів, крім Лектера. Ганнібал знає, хто вбивця, але йому було б занадто нудно просто так поділитись інформацією.


 Лектер хоче пограти, бо у його тісній клітці навіть вікна нема. Йому дуже нудно. Мабуть, тому він і говорить зі Старлінг. А, може, йому трохи імпонує її молодість. Зрештою, Ганнібал не якийсь там Баффало Білл, його мотиви сховані глибше і їх не так просто збагнути.

"Мовчання ягнят" - чудовий напружений детектив, і через сюжет я вибачаю цьому виданню і дрібний штриф, і купу помилок. Тепер би "Червоного дракона"...



1 коментар: