Завершення чудової саги "Чудове Чудовисько і Погане Поганисько"

Серія Сашка Дерманського мені так вкотила, що, як бачите, я вже прочитала її всю. А тут що не книжка, то більше екшну та гумору. Не з тих варіантів, коли з кожним новим томом все гірше і гірше. Тут якраз навпаки: кожна нова частина тільки нарощує оберти.

Ґіліян Флінн "Гострі предмети": книга про поганих дівчаток

"Гострі предмети" - трилер, як я люблю: невловимий маніяк (ще й з біса несподіваний), загадковий мотив, детектив зі своїми демонами і противні люди на бекграунді. Думаю, ми з Гіліян Флінн ще не одноразово перетнемось.

"Великий Гетсбі" - американська класика, яку майже не знали за життя автора

"Великий Гетсбі" Френсіса Скотта Фіцджеральда, попри свій невеликий обсяг, ризикував стати моєю книгою життя. Читати починала кілька разів, бо після кожної перерви забувала, що ж було раніше. І от і зараз, коли книга прочитана, в моїй пам'яті тільки якісь фрагменти.

Стережіться! - Ніл Гейман "Обережно, тригери!"

Останні півроку пройшли у мене під знаком Ніла Геймана. П'ять його книжок я прочитала, здається... Чи вже шість. Словом, більше, ніж будь-якого іншого автора за такий відрізок. А, зважаючи на те, що це не якийсь там цикл, а геть хаотична підбірка, то це фантастика. Цю книгу принесла мені фея на самого Миколая, то поглянемо ближче.

Нова улюблена серія! "Чудове Чудовисько в країні жаховиськ"

Перша книга трилогії Сашка Дерманського, яку я читала десь з місяць тому, була такою досконалою, що, звісно, я взялась за нову частину. І вона теж крута. Мабуть, навіть крутіша за першу, тому що....

Остання з трилогії про Ходжеса - Стівен Кінг "Кінець зміни"

"Містер Мерседес" для мене дещо знакова книга - перший Кінг українською у моєму читацькому досвіді. "Що упало, те пропало" було вже дещо пізніше, але "Кінець зміни" довелось читати в оригіналі, тому й йшло важче.

"Малий Вовчик - отаман зграї" - найочікуваніша прем'єра року

На серію про Малого Вовчика я підсіла, мабуть, на курсі другому або третьому, тому, коли почула, що цього року має вийти нова частина (вже шоста), то почала її напружено чекати. На щастя, це чекання тривало недовго.

"Хто винен? Невістка!" - "Дівчина мого сина" Мішель Френсіс

Якщо ви були чемні і прочитали в школі "Кайдашеву сім'ю", то будете готові до сімейного батлу, який пропонує ця книга. Хоча тут буде не на життя, а на смерть. Ой, заспойлерила.. Але цього вимагають закони жанру.

Let It Snow - атмосферне чтиво для безсніжної зими

Зазвичай сніжний флаф я не читаю, але на бінґо є і книги з різдвяною магією, і снігові, тож довелось, а ще книжковий сюрприз скерував. Не шкодую, бо це було швидко. Хоча, звісно, й цей час можна було витратити на щось добре і вічне. Або трилер.

Яка ж зима без скандинавського детектива - Геннінг Манкелль "Повернення танцмейстера"

Я й далі дивуюсь кривавій природі скандинавських детективів. Після кожного з них в мене залишається дивне відчуття: звідки стільки жорстокості в няшних шведах, гордих норвежцях і добродушних фінах... А Геннінг Манкелль - той взагалі король історій, які залишають після себе дуже моторошний післясмак.

Дві історії про міс Марпл - за що варто любити Агату Крісті

Мені у моєму читацькому житті кілька разів траплялись історії про дивака-детектива бельгійця Еркюля Пуаро - чоловіка з крислатими вусами та специфічними манерами, та цієї осені нарешті випала нагода дізнатись більше про енергійну бабусю-англійку Джейн Марпл. Коротко розповім про два романи "Кишеня, повна жита" та "Карибська таємниця".

Детективи з медичним ухилом: «Хірург» та «Асистент» Тесс Ґеррітсен

Ліплю ці два романи в одну купу, оскільки й так не встигаю як слід відгукуватись про прочитане (станом на сьогодні в мене прочитані вже 9 книженцій…). Думаю, великого гріха не буде, адже вони продовжують одне одного, та й головні герої: Джейн Ріццолі та Воррен Гойт кочують з твору у твір.

Детектив, як я люблю: Даніель Коул «Лялька»

Кожен має таку книжку, яку спочатку дуже хоче, а потім не знаходить часу на її читання. «Лялька» лежала у мене всю осінь і добряче намарудилась на поличці, поки зрештою потрапила у список негайного читання. А допомогло їй у цьому нове зимове бінго (так, я знову у грі, тому читатиму багато. Ех, ще б про це виходило багато писати). 

Листопадовий підсумок: 9 книг, з якими готувалась до зими

Нормальні люди вже книжкові підсумки року готують, а я ще навіть з листопадовими не попрощалась. Що ж, час прозвітувати, що я такого цікавого прочитала в останній місяць осені. Так, в грудні вже теж достатньо прочиталось, але про це, мабуть, вже в січні...

"Насильство і суспільні порядки" - як пояснити деякі історичні процеси

Ще одна з книг, яка сподобалась мені винятково обкладинкою. Хоча ні, не винятково. Привабило і слово насильство. Ги-ги. Тож дуже коротко розповідаю про книгу Дугласа Норта, Джона Волліса та Баррі Вайнгеста, бо з новим бінґо знову маю купу читання.

"Поки я не впала" - скільии разів доведеться прожити день, щоб зробити все правильно

Не скажу, що ця книга мене особливо вабила, бо формулювання назви у неї якесь геть не дуже. Хоча ніби й виправдане постійними рефренами у тексті, але на пробу творіння Лорен Олівер виявилось кращим, ніж я від нього чекала.

"Пульт Гвенді": коли Кінг - коротка проза

Відстраждавши бінго (воно було і весело, і втомливо читати аж сотню книжок за рік), я трохи пустилась берега і взялась читати дитячу літературу, і навіть підліткову від Кінга та Чизмара всього лиш на 150 сторінок.

Нелегкі вікторіанські будні з книгою "Північ і Південь" Елізабет Гаскелл

Що ж, я це зробила - дочитала геть усеньке осіннє бінґо, та й все цьогорічне бінґо! Останнім завданням у мене залишився "готичний або ж вікторіанський роман" - трохи дивно, бо це було одне з тих, на які я підбирала підказки. Але дочитати його було ой як нелегко!

І ще Гейман - збірка короткої прози Fragile Things

Одного разу з'явившись у моєму списку читання, Гейман все ніяк не закінчиться (так, після цих оповідань я запланувала читати ще дві книги цього чудового британсько-американського автора, але про них буде вже точно не у листопаді). Зараз поговоримо про "Крихкі штуки" і чому їх треба читати.

Нудьга зі смаком кориці - "Цинамонові крамниці" Бруно Шульца

"Цинамонові крамниці" - книга, яку я дуже хотіла мати у власній бібліотеці. От таки справді дуже, тому саме на неї якось і витратила свої бонуси з Yakaboo. Як виявилось, не найкраща покупка. Але як "затишна книжка" підійде. 

"Дім, в котрому заблукав час" - книга, яка мене заплутала, розплутала і знову заплутала

Перша на моїй пам'яті книга, написана трьома жінками. "Дім, у котрому заблукав час" Вікторії Гранецької, Анастасії Нікуліної та Марини Однорог виявилась приємним знайомством одразу з трьома письменницями. Хоча упродовж читання роману я кілька разів підносила очі до неба і бурмотіла: "Що ж це вбіса таке?"

#Гейманоманія триває: чому мене розчарувала The Graveyard book

Після "Американських богів" я дуже підсіла на Геймана - і тепер читаю принаймні по книжці щомісяця. Та, на жаль, не кожне таке чтиво варте витраченого часу.

Сімейна сага для бінґо - "Господа Головлёвы" Салтикова-Щедріна

Коли я шукала книгу на це завдання, мама якось непомітно підсунула мені оце і сказала, що колись таке вивчали у 10 класі. Все-таки радянська шкільна програма була дуже сувора, бо творіння Салтикова-Щедріна - велике свинство і кожному героєві хочеться заїхати по пиці.

Жовтневе читання: 11 книжок без жодної системи

Можливо, до мене прийшов якийсь неписальний період, але читаю я зараз більше, ніж встигаю описати. Це трохи гнітить, але спробую якось виправлятись. Хоча от вже у листопаді дві прочитані, а я ще із жовтневими не розібралась. Тож зараз коротко і по суті про книги, які прочитала в жовтні.

Поза челенджами: "Чудове чудовисько" Сашка Дерманського

Здається, що за своєю любов'ю до західної літератури, я почала забувати, що серед українських авторів не бракує класних... навіть у надскладному дитячому жанрі. "Чудове чудовисько" я проковтнула за кілька годин із великим задоволенням. І, якби Чу трохи не нагадував мені за виглядом Кісю з "Корпорації монстрів", то було б взагалі ідеально.

Непростий вибір музичної книжки: "Меланхолійний вальс" Ольги Кобилянської

Не скажу, щоб я колись була в особливому захваті від творів Ольги Кобилянської. Швидше було щось на кшталт "читати можна, але без фанатизму", але "Меланхолійний вальс" мені несподівано навіть дуже "зайшов". Можливо, тому що з пошуком твору на "музична книжка" виникли неабиякі проблеми.

П'єси улюбленого автора - Лесь Подерв'янський "Африка, сни"

В тому, що серед завдань #YakabooBingoAutumn з'явилась п'єса, частково винна і я - чомусь мені здалось, що це чудова ідея, адже за три сезони були і епос, і лірика, а драмі щось не перепало уваги. А тут мій варіант виконання цього завдання.

"Кросс" Джеймса Паттерсона - коли детектив полює за вбивцею дружини

Нормальні букблогери вже підсумки жовтня підвели, а я ще навіть не понаписувала відгуків на все прочитане, хоча вийшло не так вже й багато - 11 книг. Зараз швиденько розповім вам про книгу, якій я дала другий шанс.

"Oh Boy" Марі-Од Мюрай - коли скучила за Young Adult

Давненько мені не доводилось читати чогось такого, якщо взагалі доводилось. Адже Oh Boy зачіпає низку проблем, на які ми звикли заплющувати очі - що ж нам власних мало? Що зробити трьом сиріткам, щоб їх не розлучили, як боротись за щастя, коли тато вже давно покинув, а мама вирішила звести рахунки з життям.

"Багряна королева" Вікторії Авеярд - подорож у світ багряних та срібних

Я досить часто ведусь на обкладинки, а перед одежинкою "Багряної королеви" просто неможливо встояти. А ще ця книга ідеально підійшла до завдання #YakabooBingoAutumn №22 - фентезі.

"Наші душі вночі" - романтична історія на один вечір

Я трохи начитала, але все ніяк не могла зібратись з думками (а, якщо чесно, то просто увімкнути ввечері комп і позаписувати свої міркування) і створити кілька постів, але місяць закінчується, а це мотивує. Тож поговоримо про "Наші душі вночі" Кента Гаруфа. У мене оригінал, та чула, що є дуже непоганий український переклад, а для #YakabooBingoAutumn - романтична історія.

Красива, містична, осіння - "Лютеція" Юрія Винничука

Найочікуваніша для мене новинка Форуму видавців виявилась постмодерною від першого абзацу і до останньої крапки. А ще дуже львівською, таємничою і трохи меланхолійною, тому що у ній багато снів. І цих снах хочеться заснути. У мене далі #YakabooBingoAutumn - і на цей раз меланхолія проти позитиву.

«Ефект Люцифера» Філіпа Зімбардо – як стати жахливцем, потрапивши у погану ситуацію

Не знаю, як ви, а я звикла ділити людей на нормальних і ненормальних, приємних і неприємних, добрих і злих. Звісно, це чисто суб’єктивний поділ, й іншим він бути не може в принципі, але є ситуації, коли хороші люди чинять зло. І книжку про це «Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло» я обрала для #YakabooBingoAutumn у категорії «книга про школу та університет».

Коли дуже сумуєш за скандинавським детективом - Геннінг Манкель "Мозок Кеннеді"

Коли на мою долю випадають книжки, які важко читаються чи лишають особливо стрьомний осад, намагаюсь одразу "зачитати" їх чимось. Про "Мізері я хотіла забути у компанії скандинавського детективу. Але з вибором Манкеля прокололась, довелось зачитувати і його. Перейдемо ж до цієї осінньої за всіма параметрами книжки.

"Мізері" Стівена Кінга лякає реалістичністю

Щось я трохи забуваю сюди писати, хоча читаю чемно і все до осіннього бінґо. Зараз попрощаюсь із завданням про страшну історію до Геловіну, яка налякала справді не на жарт.

Книжкові підсумки вересня: 12 книг для осіннього бінґо

Вересень у книжковому плані у мене міг бути куди пліднішим, але одну книгу довелось читати двічі, та ще й у Word-і, виправляючи помилки. Думаю, це коштувало мені щонайменше двох томиків. Та все одно свій результат вважаю дуже непоганим. Згадаємо, як це було:

Магія "Напівлихого" - перша книга з трилогії - чи читатиму я далі?

"Напівлихий" мене вабив фантастичної краси обкладинкою - "Видавництво Старого Лева" використало оригінальну - криваву чорно-білу. І це буде остання книга мого вересневого читання, а там обов'язково буде підсумок, який ви так любите. То ж прощаємо із завданням № 9 - магічна книжка.

Найкрутіша намальована історія - Banksy "Wall and Piece"

Коли це Banksy, то слова зайві. Його треба просто дивитись і намагатись осягнути глибину його бачення. А для #YakabooBingoAutumn це №19 - намальована історія.

Ніл Гейман оживлює скандинавські міфи - "Odd and the Frost Giants"

Я в курсі, що досі вже мала б готувати список прочитаного за вересень, але так сталось, що саме в останні дні першого місяця осені подочитувала дуже багато всього, тому зараз помаленьку видаватиму відгуки. І, здається, я таки підсіла на Геймана. Хоча на цей раз читала геть дитячу книжечку.

"Про письменство". Поради для всіх, хто пише, від Стівена Кінга

Я люблю Кінга і періодично звертаюсь до його творчості, але все ж не відношу до когорти улюблених. Бо з його книгами буває двояко. Одні дуже подобаються, а інші викликають подив, огиду і закономірне: "що за ф...ня?". У його доробку купа вигадок, а тут такий діамант - спогади, та ще й поради... І маємо відповідь на #YakabooBingoAutumn - книга про мистецтво.

Славна історія бренду Nike у книзі Філа Найта "Взуття-буття"

Всього кілька книжок у моїй бібліотеці можуть похвалитись тим, що я читала їх двічі. А ця взагалі єдина, яку читала так би мовити "з червоною ручкою". А у YakabooBingoAutumn це книга про особливих людей - завдання №15.

Трохи романтичного мила - Сесилія Агерн "P.S. I Love You"

Завдання #YakabooBingoAutumn №14 - книжка про листи і листування - видалось мені чи не найважчим з погляду підбору варіантів. Та якось геть випадково я взялась за цей роман, який спочатку хотіла віднести до категорії "романтична історія".

"Книга про тіло" виявилась майже книгою для душі

Не визнаю книги, написані знаменитостями, бо здається, що окрім гучного імені там нема особливого змісту, але "Книга про тіло" Камерон Діаз мене приємно здивувала. Для бінго це книга зі смачним рецептом.

Знайомство з #книголав: "100 експрес-уроків української мови" Олександра Авраменка

Думаю, мало залишилось люду, який ще не бачив головного філолога України, а разом з тим творця завдань на ЗНО, автора відеоблогу і публічного теленавчителя української. А ще в нього, крім підручників, вийшли ще отакі комікси, які взяла на завдання "нове для мене видавництво".

Східні мотиви: Харукі Муракамі - "Норвезький ліс"

"Норвезький ліс" - це, мабуть, моя єдина спроба в сучасній японській літературі. Щось більше не тягне, бо книгу я, м'яко кажучи геть не зрозуміла. І не сподобала.

Про крихітного месника - "Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову"

Я одразу захотіла прочитати цю книжку, тільки побачила її дивну назву. А ще вона чудово підійшла на завдання "Довга назва" #YakabooBingoAutumn.

Книга, у якої більше 500 сторінок, - "Пожежник" Джо Гілла

Зараз моє читання повністю формують завдання #YakabooBingoAutumn. І, як обіцяла у підказці до першого завдання, прочитала "Пожежника". У мене був оригінал, тому деякі терміни можуть не збігатись.

Відкриваємо літнє бінго з новинки Форуму видавців. Зустрічайте, антиутопія українською: Девід Еггерс "Сфера"

Так, я відкриваю #YakabooBingoAutumn у перший же день, тому що... тому що ця книга була у підказках! Які я готувала до іншого завдання - думаю, ви пробачите мені це. "Сфера" виявилась з біса цікавою книгою. А ще вона перша... Перша книга, яку мені надіслало видавництво на огляд. І цей огляд вийде у блозі Якабу, тому будьте терплячі. А зараз я поділюсь тільки певними загальними рисами.

Серпневе читання: вісім книжок восьмого місяця

От я зібралась з думками і напередодні оголошення завдань осіннього бінґо від Yakaboo звітую про виконання літнього. І загалом підбиваю книжкові підсумки майже минулого літа. Цього разу вісімка, а вісімка - це майже безконечність.

А може, побути "Несамовито щасливою" з Дженні Лоусон

Furiously Happy: A Funny Book About Horrible Things - з тих ненапряжних книг, які час від часу нам потрібні, щоб відволіктись від побутової дурні, яка не приносить радості, а тільки витягує сили. Не обов’язково мати купу психічних проблем як авторка, щоб одного разу сказати собі: "Я буду несамовито щасливою". І зробити те, що сказала, а не просто сказати і далі лежати на дивані. Так, це дуже крута книжка. І вона вже є українською.

Фініш #YakabooBingoSummer - Джон Ле Карре "Нічний адміністратор"

Сьогодні звітую про виконання останнього завдання літнього бінго - новинка Книжкового Арсеналу. Так, і Доббі вільний читати все, що завгодно аж півтора тижні, бо ж 1 вересня з'являться завдання осіннього і заключного етапу. А зараз поговоримо про автора, який дуже не зайшов мені з першого разу - але оця його шпигунська історія виявилась дуже навіть нічого так.