І ще Гейман - збірка короткої прози Fragile Things

Одного разу з'явившись у моєму списку читання, Гейман все ніяк не закінчиться (так, після цих оповідань я запланувала читати ще дві книги цього чудового британсько-американського автора, але про них буде вже точно не у листопаді). Зараз поговоримо про "Крихкі штуки" і чому їх треба читати.

Fragile Things можна назвати збіркою нерівною за звучанням, але завдяки цьому у неї є одна суттєва перевага - в принципі кожен може знайти у ній щось своє. Хтось - новелу типу продовження "Американських богів" з Тінню у головній ролі, хтось - привидів та іншу нечисть, хтось, може, за скандинавськими богами скучив, а комусь можуть припасти до душі вірші (химерна поезія, я щось не зацінила, але її мало, тому це плюс).

Хоч "Крихкі штуки" читались порівняно довго - бо все уривками у спортзалі, збірка все ж видалась мені цілісною, хоча поєднує твори різних років та спрямування. Чи це просто стиль Геймана такий урівнюючий, бо це таки варто прочитати, особливо, якщо маєте якийсь гейманодосвід.

А тепер обіцяю не відволікатись і нарешті закінчувати осіннє бінго від Yakaboo, бо ще стільки читання попереду.