Шукати в цьому блозі

неділю, 31 грудня 2017 р.

Завершення чудової саги "Чудове Чудовисько і Погане Поганисько"

Серія Сашка Дерманського мені так вкотила, що, як бачите, я вже прочитала її всю. А тут що не книжка, то більше екшну та гумору. Не з тих варіантів, коли з кожним новим томом все гірше і гірше. Тут якраз навпаки: кожна нова частина тільки нарощує оберти.


суботу, 30 грудня 2017 р.

Ґіліян Флінн "Гострі предмети": книга про поганих дівчаток

"Гострі предмети" - трилер, як я люблю: невловимий маніяк (ще й з біса несподіваний), загадковий мотив, детектив зі своїми демонами і противні люди на бекграунді. Думаю, ми з Гіліян Флінн ще не одноразово перетнемось.


"Великий Гетсбі" - американська класика, яку майже не знали за життя автора

"Великий Гетсбі" Френсіса Скотта Фіцджеральда, попри свій невеликий обсяг, ризикував стати моєю книгою життя. Читати починала кілька разів, бо після кожної перерви забувала, що ж було раніше. І от і зараз, коли книга прочитана, в моїй пам'яті тільки якісь фрагменти.


Стережіться! - Ніл Гейман "Обережно, тригери!"

Останні півроку пройшли у мене під знаком Ніла Геймана. П'ять його книжок я прочитала, здається... Чи вже шість. Словом, більше, ніж будь-якого іншого автора за такий відрізок. А, зважаючи на те, що це не якийсь там цикл, а геть хаотична підбірка, то це фантастика. Цю книгу принесла мені фея на самого Миколая, то поглянемо ближче.


пʼятницю, 29 грудня 2017 р.

Нова улюблена серія! "Чудове Чудовисько в країні жаховиськ"

Перша книга трилогії Сашка Дерманського, яку я читала десь з місяць тому, була такою досконалою, що, звісно, я взялась за нову частину. І вона теж крута. Мабуть, навіть крутіша за першу, тому що....

Остання з трилогії про Ходжеса - Стівен Кінг "Кінець зміни"

"Містер Мерседес" для мене дещо знакова книга - перший Кінг українською у моєму читацькому досвіді. "Що упало, те пропало" було вже дещо пізніше, але "Кінець зміни" довелось читати в оригіналі, тому й йшло важче.


"Малий Вовчик - отаман зграї" - найочікуваніша прем'єра року

На серію про Малого Вовчика я підсіла, мабуть, на курсі другому або третьому, тому, коли почула, що цього року має вийти нова частина (вже шоста), то почала її напружено чекати. На щастя, це чекання тривало недовго.


середу, 27 грудня 2017 р.

"Хто винен? Невістка!" - "Дівчина мого сина" Мішель Френсіс

Якщо ви були чемні і прочитали в школі "Кайдашеву сім'ю", то будете готові до сімейного батлу, який пропонує ця книга. Хоча тут буде не на життя, а на смерть. Ой, заспойлерила.. Але цього вимагають закони жанру.


Let It Snow - атмосферне чтиво для безсніжної зими

Зазвичай сніжний флаф я не читаю, але на бінґо є і книги з різдвяною магією, і снігові, тож довелось, а ще книжковий сюрприз скерував. Не шкодую, бо це було швидко. Хоча, звісно, й цей час можна було витратити на щось добре і вічне. Або трилер.


вівторок, 26 грудня 2017 р.

Яка ж зима без скандинавського детектива - Геннінг Манкелль "Повернення танцмейстера"

Я й далі дивуюсь кривавій природі скандинавських детективів. Після кожного з них в мене залишається дивне відчуття: звідки стільки жорстокості в няшних шведах, гордих норвежцях і добродушних фінах... А Геннінг Манкелль - той взагалі король історій, які залишають після себе дуже моторошний післясмак.


понеділок, 25 грудня 2017 р.

Дві історії про міс Марпл - за що варто любити Агату Крісті


Мені у моєму читацькому житті кілька разів траплялись історії про дивака-детектива бельгійця Еркюля Пуаро - чоловіка з крислатими вусами та специфічними манерами, та цієї осені нарешті випала нагода дізнатись більше про енергійну бабусю-англійку Джейн Марпл. Коротко розповім про два романи "Кишеня, повна жита" та "Карибська таємниця".


середу, 20 грудня 2017 р.

Детективи з медичним ухилом: «Хірург» та «Асистент» Тесс Ґеррітсен


Ліплю ці два романи в одну купу, оскільки й так не встигаю як слід відгукуватись про прочитане (станом на сьогодні в мене прочитані вже 9 книженцій…). Думаю, великого гріха не буде, адже вони продовжують одне одного, та й головні герої: Джейн Ріццолі та Воррен Гойт кочують з твору у твір.



вівторок, 19 грудня 2017 р.

Детектив, як я люблю: Даніель Коул «Лялька»



Кожен має таку книжку, яку спочатку дуже хоче, а потім не знаходить часу на її читання. «Лялька» лежала у мене всю осінь і добряче намарудилась на поличці, поки зрештою потрапила у список негайного читання. А допомогло їй у цьому нове зимове бінго (так, я знову у грі, тому читатиму багато. Ех, ще б про це виходило багато писати). 


неділю, 10 грудня 2017 р.

Листопадовий підсумок: 9 книг, з якими готувалась до зими

Нормальні люди вже книжкові підсумки року готують, а я ще навіть з листопадовими не попрощалась. Що ж, час прозвітувати, що я такого цікавого прочитала в останній місяць осені. Так, в грудні вже теж достатньо прочиталось, але про це, мабуть, вже в січні...


понеділок, 4 грудня 2017 р.

"Насильство і суспільні порядки" - як пояснити деякі історичні процеси

Ще одна з книг, яка сподобалась мені винятково обкладинкою. Хоча ні, не винятково. Привабило і слово насильство. Ги-ги. Тож дуже коротко розповідаю про книгу Дугласа Норта, Джона Волліса та Баррі Вайнгеста, бо з новим бінґо знову маю купу читання.