Шукати в цьому блозі

понеділок, 25 грудня 2017 р.

Дві історії про міс Марпл - за що варто любити Агату Крісті


Мені у моєму читацькому житті кілька разів траплялись історії про дивака-детектива бельгійця Еркюля Пуаро - чоловіка з крислатими вусами та специфічними манерами, та цієї осені нарешті випала нагода дізнатись більше про енергійну бабусю-англійку Джейн Марпл. Коротко розповім про два романи "Кишеня, повна жита" та "Карибська таємниця".


У "Кишені..." спочатку й незрозуміло, хто розслідуватиме злочин. Події розвиваються стрімко. Спочатку загадково гине батько сімейства, потім його молода красива дружина і служниця, яку знаходять надворі. Поліція топчеться на місці, не помічаючи очевидного - кому насправді вигідна вся ця біда.

Аж тут, немов якийсь джин з лампи, виникає міс Марпл - бабуся з надзвичайними манерами швидко знаходить спільну мову з усіма і розплутує злочин. Якби не вона, цю справу не розкрили, адже вбивці навіть не було серед підозрюваних.

А все через дроздів....


****

У "Карибській таємниці" мила старенька від самого початку. Вона вирушає відпочити на екзотичний острів. А, як ви, мабуть, вже помітили, кожен детектив немовби возить вбивства за собою - і тут їй доведеться розслідувати низку загадкових вбивств, які, на перший погляд, не мають між собою нічого спільного, а перше взагалі нагадує природну смерть.

От тільки міс Марпл все ж не плести на Кариби приїхала, її мозок прагне роботи, тому, звісно, вона знаходить вбивцю... і знову того, на кого ніхто б не подумав. Вона розкриває і старий злочин, про який вже всі забули.

А ще приємно тішить оформлення цієї серії від "КСД". Починаю думати: може б собі її збирати...

1 коментар:

  1. Когда же уже и я до классики детектива доберусь? Я просто всегда считала, что это не моё. Но ведь фильмы-то я люблю такие! Значит и книги можно (нужно) попробовать. Если доберусь, то с Агаты Кристи и начну, пожалуй.

    ВідповістиВидалити