Якщо ви стежите за моїм інста, який теж називається @tar_el, то мали б бачити там фото вордівської сторінки, розцяцькованої виправленнями. Це я бавилась у контрольного читача. Взагалі-то сподівалась, що матиму книжку, де потрібно буде внести кілька виправлень: якийсь неправильний перенос або незрозуміле слово, яке треба пояснити у примітках. Натомість отримала, як на мене, сирий недоправлений текст, який місцями зберіг наліт оригіналу. Тому я переставляла слова місцями і розважалась як могла. Сподіваюсь, що хоч частину моїх правок врахують у наступному виданні.
Але повернемось до змісту. Книга дуже цікава, класні мемуари, навіть кросівки найківські купити захотілось, але ж де ж візьмеш тих оригіналів у Тернополі. От якраз зараз сиджу в салатових "найках" а-ля базар, в яких за півроку експлуатації підошва пішла тріщинами.
Філ Найт з любов'ю розповідає про те, як народжувалось його бізнес-дитя. Як воно росло і розвивалось. І вже багатомільйонна компанія ніяк не могла нашкребти грошей, щоб віддати борги. Таке ведення бізнесу геть не відповідає українському баченню швидкого збагачення - і це круто.
То ж, якщо любите нон-фікшн і мемуари, то ця книга для вас. А ще в неї симпатичний фіолетовий корінець.
Юль, оригінальні кроси Найк можна замовити з Америки :)
ВідповістиВидалити