Східні мотиви: Харукі Муракамі - "Норвезький ліс"

"Норвезький ліс" - це, мабуть, моя єдина спроба в сучасній японській літературі. Щось більше не тягне, бо книгу я, м'яко кажучи геть не зрозуміла. І не сподобала.

Почнемо з назви - Norwegian Wood - це маловідомий твір "The Beatles". І про нього не раз згадують у тексті. Якщо хочете з ним ознайомитись:

В цій історії купа смертей. Причому, деякі з них добровільні і насильницькі. Смерть проходить червоною стрічкою і накладає відбиток на ще живих героїв.

А взагалі книга якась для підлітків, бо тут нема півтонів - тільки чорне і біле. У житті Тору - головного героя - аж забагато жінок, які хочуть мати з ним справу. І мені від цього аж якось сумно. Бо є в цьому щось нездорове.

Чи то я виросла з книжок, які передбачають аж такий дикий драматизм, без якого спокійно можна обійтись. Чи, може, не можу зрозуміти любов через роки, як вичахає за якусь секунду до...

То ж вішаю на японську літературу ярлик "дивна" і йду читати щось більш звичне для себе.