Книжкові підсумки вересня: старт і одразу середина осіннього бінґо

Майже два місяці я не показувалась тут і активно читала, спробую трохи реабілітуватись і викладу хоча б підсумки, щоб не здоганяти постійно цей поїзд. На щастя, вересневі книжки ще були тут більш-менш оглянуті, тому буде простіше.

Кріс Тведт "Небезпека рецидиву": нова справа Мікаеля Бренне

Серія про норвезького адвоката Мікаеля Бренне - гарантовано цікаве чтиво, від якого важко відірватись. Шкода, що наразі їх тільки три перекладені, хочеться ще.

Сара Еддісон Аллен "Садові чари": тепла і пахуча книжка

У сім'ї Вейверлі володіють особливими чарами, тому у рідному містечку цим жінкам заздрять і всіляко заважають жити. "Садові чари" - книжка і про заздрість, і про те, як бути вищим за це все і насолоджуватись щастям.

Документальний скандинавський трилер "Брати" на реальних подіях

Книжка Андреса Рослунда та Стефана Тунберга не з тих, які легко і швидко читаються, радше - повільна агонія і крах ідеального злочинного бізнес-плану, бо як же важливо вчасно зупинитись.

Ніл Штраус "Гірка правда про стосунки" - найулюбленіший нон-фікшн 2018 року

Книжка про внутрішніх демонів з перчинкою у неймовірному оформленні, які подобається розгортати знову і знову. Вона показує насамперед, як у стосунках робити не треба, і все ж має добрий фінал.

Улюбленний Ганнібал Лектер. Перше знайомство "Червоний дракон" Томаса Гарріса

Ганнібал Лектер вже тривалий час - мій улюблений літературний психопат. А чому б і ні? У нього є стиль, інтелект та специфічний гумор - все, що потрібне для успіху героя. Але в цій книжці його справді мало.

І "Німий бог" заговорить - за що я люблю Юркі Вайнонена

Юркі Вайнонен - один з моїх улюблених авторів. І навіть те, що я читала тільки дві його книжки (більше просто українською немає), на це не впливає. Він крутий, що не візьми: чи новелу, чи роман.