І "Німий бог" заговорить - за що я люблю Юркі Вайнонена

Юркі Вайнонен - один з моїх улюблених авторів. І навіть те, що я читала тільки дві його книжки (більше просто українською немає), на це не впливає. Він крутий, що не візьми: чи новелу, чи роман.

"Німий бог" - історія хлопця, який шукає слід свого батька, талановитого актора, який у дуеті Голосу і Шалу був демонічний, діонісійним, первісним Шалом. Син його ніколи не бачив і тепер через стільки років намагається віднайти. Він селиться там, де жив батько, і спілкується з тими людьми, які його знали. Так, він потрохи, як пазл, збирає образ, якого ніколи не бачив.

І головний герой у якийсь момент стає тим же Шалом, бо переживає його історію, пропускає її через себе. Уподібнюючись до батька, він на якийсь час перестає бути собою. Та це більше видимість.

Вайнонену через дуже химерний текст вдається творити круті сюжети, які захоплюють (хоч і залишаються незрозумілими). Тому однозначно читатиму Вайнонена надалі.