Юджин Коровіц "Книга дзеркал": чи забагато відображень

Коли книжка добряче влежується на полиці, починаєш чекати від неї якоїсь феєрії - таке настояне вино має бути класним. Ні, я не підводжу вас до того, що "Книга дзеркал" не варта прочитання - тільки кажу, що могло б бути краще. Або мені треба було очікувати меншого.

Юджин Коровіц майстерно переплітає три сюжети - одна історія перетікає в іншу доволі плавно (письменник (він ще частина злочину - репортер - коп). Цікавий літературний хід, який, про те, залишає кожен із пазлів незавершеним. І, якщо перша і друга частини ще якось залишають надію на те, що вкінці все складеться, як має бути, то остання ставить крапку і залишає читачів без відповідей на деякі вкрай важливі запитання.

А такого я не люблю. Хоча читати цікаво і приємно. І фінал такий небанальний - хто б подумав зайти з такого боку до вирішення цього конфлікту.

Тут варто було б зробити якийсь підсумок. Думаю, для любителів трилерів та детективів - це однозначно варте чтиво, для решти - вирішуйте самі, чи воно вам треба. Переклад непоганий, сюжет цікавий, але реалізація місцями не дотягує до заявки на бестселер.