Юлія Ілюха "Як Грицик Муху-Нехочуху переміг" - сучасне тлумачення "Петрика П'яточкіна"

Муха-Нехочуха тепер для мене новий архетипний персонаж, який уособлюватиме усі  ірраціональні "нехочу" і допомагатиме їх позбуватись. Якщо Грицик зміг, то така солідна тьотя точно зможе. Але перейдемо до книжки.

Особливо круто в цій книжці виглядає власне Муха, вона така розкішна і харизматична, що аж не хочеться вірити, що вона найнегативніший персонаж з можливих. Ця муха дивує і захоплює. В неї є стиль і авторитет. Вона може балотуватись в президенти і перемогти. Словом, вона вам сподобається.


Але головна все ж не вона, а Грицик - хлопчик, який не знає, чого хоче, але точно знає, що не хоче і того, і цього. Його ж муха покусала, в нього нема вибору. Але малий як справжній командос кидає виклик малярійній мусі ліні і перемагає. Що йому допомагає - побачити себе збоку у слонику (слоник в спортивках - моє персональне захоплення) та інших джунглезвірях. А джунглі не можуть бути дитсадком. О, так!

Резюмую: "Як Грицик Муху-Нехочуху переміг" - хороша виховна і цікава книжка і для малих дітей, і для дорослих дітей. А ілюстрації взагалі бомбічні.