Хоч з усіх страв на світі я найбільше люблю шинку, але перед книжками-десертами з доброю кавою встояти не можу. "Гессі" - повітряна зефірка, якої завжди замало. А ще в неї дуже гарна обкладинка. Така, що аж ох-ох.
Задум у "Гессі" - бомбічний: таємнича Академія, молоді боги, які тільки осягають свою силу, а ще магія у повітрі і фотоапарат, який робить щасливими. Але книжці бракує завершеності, то було б непоганої продовжити... Спін-оф запланований і щось я таке чула, що навіть майже готовий, але цікаво, що буде у фотографині Гессі та її невловимого блакитного.
Що б не казали, сюжет зав'язаний на любові: любові до втраченого брата і дурнуватої сестри, любові до батьків, яких так важко зрозуміти, любові до того, кого не можеш наздогнати, але тема не зовсім розкрита - ми не побачимо "довго і щасливо" - думаю, це не спойлер. Фінал більш, ніж відкритий. Це - моя думка.
Якщо вам треба книжку, з якої можна насмикати цитат на всі випадки життя, - будь ласка. Якщо зігрітись восени - теж чудовий варіант. І на поличці гарно виглядає.
Тож скільки б не читати "Гессі", скільки б не їсти зефір, ситість не настане. Постійно бракуватиме ще одненької.
Також писала про неї для Yakaboo.
Немає коментарів:
Дописати коментар