Дві моторошні повісті від майстра готичної прози, поєднані кількома персонажами та згадкою про минуле. Перша книжка від "Видавництва Жупанського", за яку я взялась, хоч накупляла вже немаленьку купку.
Мерріт став моїм вибором на марафон #24годиничитання (так, за принципом - треба нарешті за неї взятись) - і це був не найкращий варіант. Якщо ви теж хочете випробувати свої читальні сили, то беріться за щось максимально легке, а не отакі нуарно-готичні штуки з стрьомними ляльками, які вбивають людей. Хто б подумав, що лялька аж такий жахний образ.
Помітно, що Мерріт не любить поспіху у розгортанні сюжету і це мені подобається. Не люблю наздоганяти автора, плутатись у сюжетних лініях і намагатись знайти у всьому тому хоч якийсь сенс. Тут все спокійно і правильно, а ще в міру страшно. Тому читайте обов'язково, якщо ця книжка потрапив вам до рук.
Що ж, під час марафону дочитати цю книжку не встигла, але загалом похвалюю її за цікаві сюжети і гарний переклад. Раджу.
Немає коментарів:
Дописати коментар