Шукати в цьому блозі

субота, 31 грудня 2016 р.

Краще за 2016. З Новим роком!

У 2016 я відкрила у себе незвичне вміння - здатність до читання будь-де. У черзі на кордоні, під деревами у парку, під сценою метал-фестивалю. Читання було дуже багато - я нарахувала 95 книг - трохи не дотягнула до сотні... Але зараз про п'ять тих, які справили найбільше враження і щось таки залишили по собі.


Почну з найсвіжішого враження:

Діана Сеттерфілд - "Тринадцята казка"




Це історія про талановиту і надзвичайно популярну письменницю, яка щоразу вигадувала нову біографію для кожного, хто хотів писати про неї. Та одного разу вона захотіла розказати правду. А правда виявилась ще фантастичнішою за казки її авторства.

Руїни старого будинку ховають багато секретів. Чимось історія Віди Вінтер нагадує мені "Сто років самотності", де так само неможливо вивести пуття. Але у Діани Сеттерфілд наприкінці все ж менше запитань, ніж у Маркеса. І на мою особисту думку, британка перевершила аргентинця у всьому. Її твір - історія болю, а не одне велике свинство. 

Іскристий дебют. Хотілося б прочитати щось іще цього автора.


Неабияке враження на мене справили і 

"13 новел" Юркі Вайнонена


Хоч після цього томика мене довго не покидала думка: "Що ж це було?", але було настільки круто і органічно, що я пошкодувала, що не знаю фінської, щоб прочитати щось іще таке. Таке химерне, що в ніякі двері! Але, попри те, якась логіка у новелах фінського Гемінгуея є. Читаєш і думаєш: на що іще здатна його фантазія, а така фантазія здатна на все. Чи майже все.

При всій моїй нелюбові до дрібних жанрів, "13 новин" стали для мене відкриттям року і однією з найулюбленіших книг. Можливо, я їх навіть перечитаю:)


Мені вельми сподобався і "Дім дивних дітей", і "Гаррі Поттер і прокляте дитя", але я їх помину, що показати щось не таке розкручене і модне. Далі про новий досвід - друк книги за мої гроші. Наразі в Україні тільки один "Комубук" займається краудпаблішингом. Дуже рада, що долучилась до видання книги

Філіп Р. Дік - "Чи мріють андроїди про електричних овець"


У мене не дуже склалось з науковою фантастикою, але як пройти повз таку назву? За технообкладинкою ховався хороший переклад і класний sci-fi, який, сподіваюсь, не виявиться пророчим.

Андроїди не здатні до співпереживання. І їм начхати на тварин. То чи мріють вони про електричних овець? Раджу прочитати, хоч книжка і на один раз. Але навіщо перечитувати книжки, якщо у світі ще стільки непізнаного?

Хочу ще щось Філіпа Р. Діка. Зачепив.


Ця п'ятірка дається мені зовсім непросто, адже у 2016 році хороших книжок було більше, ніж поганих. Детективи часто відносять до нижчої касти літератури, та цього літа я прочитала, мабуть, найкращий з можливих. Його автор все ж недарма є найбільш продаваним у світі.

Джеймс Паттерсон - "Невидимий"


Про особливо жорстокі злочини у новинах кажуть "кров стигне в жилах". Ця фраза для диктора не має жодного значення. Робота журналіста трохи зачерствлює, а жахіття перестають дивувати. Але від цієї історії мене просто кидало у холод.

Кілька десятків пожеж у самотніх оселях не викликають жодних підозр. Свічка біля ліжка просто впала і підпалила все довкола. Тільки одній агентці вони не дають спокою - вона так само втратила сестру - і вона починає копати. Спочатку їй ніхто не вірить, та потім виявляється, що ФБР має справу з одним із найжорстокіших маніяків всіх часів і народів.

Так, я почала підозрювати певного персонажа десь усередині книги, але трилер настільки якісний, що від нього неможливо відірватись. Навіть на метал-фестивалі.


І замикає чудову п'ятірку антиутопія. У 2016 я прочитала і "Планету мавп", і "Хризаліди", і "Чудовий новий світ", і "Цей ідеальний день", але найбільше вразила

Маргарет Етвуд - "Сповідь служниці"



Тут письменниця створила світ, який нажахає будь-яку жінку. Світ, у якому жінка не має жодних прав. Її сприймають тільки як приладдя для народження дітей. Гілеад, у кому живе наша героїня, - країна для чоловіків.

"Він усміхається, і ця усмішка не зла чи хижа. Вона ледь помітна, дружня, але відсторонена, ніби я — кошеня на вітрині, яке він розглядає, але не збирається купувати".

І, можливо, героїні було б легше, якби вона не пам'ятала, як колись мала роботу, власні гроші, сім'ю... В якийсь момент цього не стало. І її перетворили на служницю в червоному, яка має народити дитя своєму командорові.

Як же це страшно - мріяти про крем для рук, адже в Гілеаді такі прості і звичні речі для комфорту у страшному дефіциті, а ще жінках ні в якому разі не можна читати.

 ____________________________________

Любі читачі! Бажаю Вам всього тільки доброго у Новому році! Ну, а собі, щоб Вас ставало тільки більше:)   

3 коментарі:

  1. З Новим роком, Юлечко!
    Бажаю тобі 2017 багатим на хороші книги!

    ВідповістиВидалити
  2. Мимимшности пост)"13 новел" Юркі Вайнонена прочитаю обязательно, лось на обложке покорил)))

    ВідповістиВидалити
  3. Гарри Поттер 8 пьесу прочла на той неделе, не впечатлил. Слушаю сейчас "Под куполом" Кинга и "Властелин колец 3 ч.".

    ВідповістиВидалити