Не втомлюсь цього повторювати: я - не фанатка нон-фікшну, але час від часу мені його дарують. Від книги, про яку останнім часом так багато говорять, відмовитись неможливо, ще й завдання #YakabooBingoSummer №24 - психологія змусило мене взятись за неї просто зараз.
Почнемо з того, що твір не для тих, у кого є проблеми з нервами. Ви ж знаєте, що після кожної психоаналітичної книги, треба провести самоаналіз і знайти в себе купу болячок. Я колись
захоплювалась працями Фройда, то вже діагностувала у себе легку форму шизофренії. У книзі Олівера Сакса вибір ширший, тому не раджу експериментувати.
Бо все тут дуже страшно. Хоча спочатку назва викликала у мене неабиякий подив - як можна сплутати людину з капелюхом... І як її вдягнути на голову?
У мене дуже невеликий досвід читання медичних книг, але у праці Олівера Сакса мені подобається його симпатія до хворих, таке щире співпереживання. Це не той бездушний лікар, який змусить людину мучитись, поки йому добряче не заплатять. Тут лікар співчутливий, який насправді прагне допомогти своїм пацієнтам, якщо не видужати (тут статистика невблаганна - якщо у вас вже щось сталось в голові, то воно, мабуть, назавжди), то хоча б зберігати бадьорість і насолоджуватись життям.
Не знаю, чи радити вам цю книгу - хіба для загального розвитку. Та й то за умови, що не шукатимете у себе болячок.
Приємного читання!
Нещодавно читала цю книгу Сакса. Мені місцями йшла дуже туго. Більш за все цікаво було читати перший розділ (про Втрати), а два інші - Надміри та Осяяння, сподобались менше...
ВідповістиВидалитимені початок теж якось легше пішов, хоча історії художника і Ребекки теж такі зворушливі
Видалитизараз занадто важка для мене буде, менs поки не треба завантажувати мозок таким :)
ВідповістиВидалити