Листопадовий підсумок: 9 книг, з якими готувалась до зими

Нормальні люди вже книжкові підсумки року готують, а я ще навіть з листопадовими не попрощалась. Що ж, час прозвітувати, що я такого цікавого прочитала в останній місяць осені. Так, в грудні вже теж достатньо прочиталось, але про це, мабуть, вже в січні...

 Салтиков-Щедрін "Господа Головльови"

Сімейна сага, яка бісила мене з першого до останнього рядка - навіть не підозрювала, що таке можливо. Але тут сюжет такий гидотний, що кожного персонажа хочеться вбити з особливою жорстокістю.

6 з 10.

Neil Gaiman The Graveyard Book 

І ось я розчарувалась в Гейманові. Якось сюжетові на кладовищі пасувало б бути феєричнішим, а вийшло схоже на даремно витрачений час. Шкода, бо потенціал був колосальним.

5 з 10.
Вікторія Гранецька, Анастасія Нікуліна, Марина Однорог "Дім, у котрому заблукав час"

Книга з купою підводних течій, але не позбавлена шарму. Мені у ній видалось трохи забагато всього, я б трохи по-іншому розставила акценти, бо бракнуло уваги головній темі - безчасовості.

9 з 10.
Бруно Шульц "Цинамонові крамниці"

Це одна з тих книг, які майстерно вбивають любов до читання. Саме так я бачу суміш барвистої мови та брак будь-якої дії. Хоча написано класно і навіть зі смаком. Кому подобається місяць читати одну книжку, той Шульца не критикуватиме. Але це однозначно не моє.

7 з 10.
Neil Gaiman - Fragile Things 

 

Як бачите, я все ж добряче підсіла на Геймана, але, сподіваюсь, що це незаразно, і на вас не перекинеться. Ця збірка короткої прози виявилась доволі непоганою, хоча й нерівною.

8 з 10.

Елізабет Гаскелл "Північ і південь"

Попри всю мою любов до "Буремного перевалу", вікторіанська література - це все ж не моє. І Ця книга стала цьому підтвердженням. З містером Торнтоном ми не знайшли спільної мови, і читання перетворилось на відверту муку. На жаль.

7 з 10.

Стівен Кінг, Річард Чизмар "Пульт Ґвенді"

Ось вона - найкраща книжка листопада. І я тут не лукавлю, бо це любов. Хоч це і Кінг, але без зайвих жахіть і огиди. Тут просто історія про дівчинку, якій судилось стати героїнею, тому що вона не потурала своїм бажанням. Хороша добра казка, аж не віриться, що Кінг. Та й редагування на рівні, що й не віриться, що "КСД".

10 з 10.

Лорен Олівер "Поки я не впала"

Несподівано для мене ця з першого погляду геть попса виявилась дуже чоткою книжкою з глибоким змістом. Дуже приємно здивована, але за редагування - досить таки фігове - знімаю бал.

9 з 10.


Дуглас Норт, Джон Волліс, Баррі Вайнгест "Насильство і суспільні порядки"

Така багатообіцяюча назва, а книга все ж нуднувата. Мене щось геть не захопила. І, думаю, я все ж занадто довго її мучила, можна було б і якось яскравіше цю тему викласти. Але, впевнена, що у світі є купа людей, яким ця книга припаде до душі.

Тому і 7 з 10.