Книгопост листопада: які книги зіпсували мою читацьку статистику

На початку року я вирішила прочитати сотню книг і вперто йшла до цієї мети. І от коли до фінішу залишалось вже зовсім мало, з'явились вони - дві книги, з якими я засіла на цілий місяць і добряче попсувала собі читацьку статистику. Зрештою, саме через них результат листопада такий скромний - тільки п'ятірка.

Брати Капранови - "Забудь-річка"

Це перша фатальна книжка листопада. Її не було у моїх читацьких планах, але чомусь раптом закортіло взяти участь у конкурсі відгуків від BBC. І тільки "Забудь-річку" мені вдалось знайти у вільному доступі. Що ж до конкурсу, то участі в ньому я так і не взяла - не знала, що писати. Роман - дуже непоганий з дрібкою детектива, але місцями читати важко. Сюжет такий заплутаний, що й невпевнена, що й автори знають, який Степан Шагута кому родич.
Після прочитання я й не вирішила сподобалось мені чи ні. Якби на неї пішло менше часу, то і оцінка була би вища, а так тільки 6 з 10.


Ренсом Ріґґз  - "Дім дивних дітей"

 
Трохи дивно читати книгу після екранізації. Але мені дали почитати, а це святе. Скажу так: книгу екранізували недарма і дуже недарма її переклали багатьма-багатьма мовами. Це дуже класне підліткове (і не тільки) фентезі. Хочу прочитати ще дві частини. Я вже в передчутті. І переклад українською непоганий справді. Так, мабуть, це найкраща книжка, яку я прочитала в листопаді. 10 з 10.

Karen Lee Street - "Edgar Allan Poe and the London Monster"

Це дуже дивна книга. Я не жартую. Вона дивніша за більшість з того, що я звичайно читаю. Це стилізація під твори Едгара Аллана По з ним же у головній ролі. Що ж, до По автор за стилем не дотягує і через деякий час читати стає нудно. Ще одна книга, з якою я засіла на два тижні. І її я оціню ще нижче, ніж "Забудь-річку" 5 з 10, бо це відверто змарнований час. Ось навіть котика розморило.

Юркі Вайнонен - "13 новел"

Перша книжка, перекладена з фінської, у моїй бібліотеці. На обкладинці є лось. Більше того - лось є навіть в першій новелі. Ідеал, словом. Написана десь так, як мій відгук на неї ,- сумбурний потік свідомості неймовірної радості. Крута ця фінська література. Нічого не розумієш, але тішишся. І тому я ставлю їй 10 з 10 і йду шукати те, що курив автор, бо хочу, щоб і мені було так добре. 

Таня Стус - "Їжак Вільгельм"

А тут у мене їжак Вільгельм і пшикалка для пом'якшення волосся - вони знайшли одне одного:) Хороша книжечка, покращила трохи читацьку статистику мені. Дехто дуже вчасно народився:)
Але, буду відверта, ілюстрації мені сподобались більше, ніж текст. Тексту мало. Давайте ще. Пишіть сиквел чи що... 8 з 10 через те, що закінчилась через 10 хвилин.

Ось таке у мене скромне листопадове читання. А ви щось читали з цього переліку? Поділіться у коментарях:)