Шукати в цьому блозі

вівторок, 27 червня 2017 р.

Маніфест жорсткості у антиутопії Ентоні Берджеса "Механічний апельсин"


"Механічний апельсин" - книга, з якою не знаєш, як себе поводити. Вона і затягує, і водночас рветься з рук, щоб не бути прочитаною. Вона суперечлива від самого початку. Мені не вдалось скласти якогось цілісного враження про головного героя, очима якого ми стежимо за всіма подіями. Його і хочеться пожаліти, але жорстокість і агресія перекреслює всі здобутки. А у #YakabooBingoSummer - це № 15 - фруктова або ягідна книжка.



Десь зо два тижні тому я вже розповідала про іншу антиутопію цього автора - "Бажане сім'я", де ключовою темою є плинність цінностей як таких. Спочатку там борються проти перенаселення, потім стимулюють народжуваність. То заперечують Бога, то священиком стає кожен третій.

У "Механічному апельсині" Ентоні Берджес залишається вірним собі і знову зачіпає дуже дражливу тему. Він переносить нас у недалеке майбутнє, до Англії, і знайомиться з агресивною субкультурою - у моєму російському перекладі - вона читається на зразок надсятиє. Хлопців вирізняє тяга до кайфу, специфічна говірка і "раздрязг" для всіх, хто трапляється на шляху.

Алексу і його друзякам подобається бити людей, ґвалтувати і грабувати. У цьому його життя. Місто засинає - прокидається мафія. Хлопець вважає свою поведінку цілком нормальною і дуже обурюється, коли починають бити його.


Та в певний момент мучитель сам стає жертвою, коли погоджується на урядову програму, щоб якнайшвидше вийти з в'язниці, куди потрапив за вбивство старенької. Терапія промивання мізків робить з нього законослухняного громадянина, якого верне від самої думки про агресію. Але, коли він виходить з тюрми, то виявляється абсолютно непристосованим до старого світу. Батьки його не чекають, дружки бачити не хочуть, а колишні жертви впізнають і хочуть розправи.

Жаліти Алекса я починаю тільки тоді, коли йому стає немилою улюблена класична музика. Це справді жорстоко. Але у цій книзі дуже дивний хеппі-енд, у який я навіть повірила.

Читала, що є культова екранізація від Стенлі Кубрика. Хтось бачив?

2 коментарі: