Оскільки український письменник зі Львова писав польською, то, певна річ, не був особливо відомим як представник українського літературного процесу (у нас ще допускають українську літературу російською, а про решту взагалі не говорять). Та зараз його гарно переклали, серед колективу перекладачів Юрій Винничук, тому саме час про нього поговорити.
"Саламандра" - вибрані твори з низки збірок короткої прози та повість "Саламандра", яка й дала назву цій книжці. У жахастиках Грабинського багато вогню, диму і... поїздів. Останнє - вельми екзотична тема, отак згадую тільки Midnight Meat Train Клайва Баркера, але пам'ятаймо, що Грабинський був раніше.
Так, зізнаюсь, оповідання зі збірки "Демон руху", які відкривають цю книжку, таки сподобались мені найбільше, бо дуже незатерта тема, та й до залізниці я маю певну любов. Хоча і пожежницькі-вогняні оповідання теж круті. Це, мабуть, вперше у мене збірка короткої прози, де геть немає слабких творів - все вище середнього, а дещо справді топове.
Тому любителям жахної прози однозначно рекомендую. Як і тим, хто шукає нові імена в українській літературі. Варте чтиво.
А ви чули про творчість Стефана Грабинського?
Немає коментарів:
Дописати коментар