Юний і несподіваний Черчилль у "Герої імперії" Кендіс Міллард

Нон-фікшни не дуже шаную і не втомлююсь про це повторювати, але от біографії всіляких класних людей мене завжди приваблювали. Про Черчилля до цієї книжки я знала тільки те, що стосувалось його прем'єрської діяльності, а виявляється, що він був ще той шибайголова і хіпстер.

Вінстон Черчилль любив дорогі речі, для себе він відбирав тільки найкраще, що неабияк било по бюджету благородного, але вже геть не заможного роду. Черчиллі походили від герцогів Мальборо, тому мали за собою століття вельможногості, але вже без необхідного фінансового базису.

Тож яким ми бачимо молодого Вінстона? Франтом, марнославним юнаком з неймовірним бажанням прославитись. І він досягав свого як тільки міг. Рвався на війни, кидався в бій, писав до газет, балотувався. Та це не мало особливого успіху. Залишився живий - та й добре.

Поворотною для Черчилля стала Друга англо-бурська війна, на яку він вирушив військовим кореспондентом, а повернувся всенародним героєм, який відзначився у бою, потрапив у полон, втік, а коли вибрався знову кинувся в бій. Хто зна, можливо, саме цілеспрямованість і незламний дух Черчилля надихнули британців, які здавали позиції рішучим бурам.

От саме про цю епоху у житті видатного політика розповідає Кендісс Міллард. Час від часу це дуже кумедно, час від часу сумно. Інколи здригаєшся від того, що читаєш, бо відчуваєш, що насувається біда. Кендіс Міллард пише несподіваний портрет, який змушує дивуватись, як взагалі така людина (а за Черчиллем у юнацтві які тільки золоті верби не росли) змогла стати політичним взірцем. Вінстон дуже виріс в Африці, бо героями не народжуються, ними стають.