"Бойовий кінь" Майкла Морпурго - сумна історія війни, розказана конем

У Першій світовій війні коні були чи не найважливішим ресурсом. Не люди, а коні. Адже коні забезпечували транспортування гармат, перевезення вантажів, доставлення поранених у госпіталі. Наш Джоуї - красивий гнідий кінь з чорною гривою та чотирма рівненькими біленькими шкарпетками - стає командирським конем, а потім проходить те пекло, створити яке можуть тільки люди. То ж це книга про улюблену тварину.  

Книга починається дуже сумно. Юного коника відлучають від матері і продають. Він дістається фермеру, який по вівторках дуже любить закладати за комір, а коня купує, щоб насолити сусідові. Сам же він прийшов на ринок з козою. Чоловік лютує, коник боїться і розуміє, що в його житті почалась чорна смуга. Але у фермера є син Альберт, і саме він любитиме Джоуї до кінця.

Майкл Морпурго відкриває війну з іншого боку. У нього це війна очима коней, які вже не бояться пострілів, але ревіння гармат вселяє в них паніку. Коней, які охоче весь день вивозять з шанців поранених, але не хочуть йти в бій. Коней, які, зрештою, теж стають полоненими. Якщо ви такі ж тонкослізні, які я, то готуйтесь плакати.

Мені здається, що "Бойовий кінь", а це дитяча повість, написаний для того, щоб показати, що війна - це трагедія не тільки для людей, а й для бідолашних коней, яких тисячами вбивають противники, собак, які втратили господарів... Це страхіття для всіх, хто потрапляє у її вир. І головне - ніколи не допускати війни.

А ви бачили екранізацію "Бойового коня"? Поділіться враженнями.