Італо Кальвіно створив цілісний роман з 11 сюжетних ліній. Правда, фантастика? Я, до речі, не прикрашаю зовсім - не побачила рваних країв чи затовстих стиків, коли накладаються дві картинки. Все дуже органічно - читача просто поринає в іншу історію. І все це відбувається на тлі дуже ніжних стосунків чоловіка та жінки, які дуже люблять читати.
Цитати. У цій книзі їх стільки, що можна добрячу половину переписати у нотатник. А я от думаю, що з часом повернусь до цього тексту і перечитаю, незважаючи на те, що я "читачка, а не перечитувачка" - це теж цитата. Наведу одненьку:
"Читання - це самотність. Адже люди, навіть коли вони вдвох, читають кожен наодинці з собою. Та чого ж тоді хочеш ти? Закрастися в її мушлю, просочитися на сторінки тих книжок, що вона читає? А, може, стосунки Читача й Читачки - це стосунки двох молюсків, замкнених у своїх мушлях, що можуть спілкуватися тільки завдяки частковому збігу їх самобутніх переживань і вражень?""Коли подорожній" - концентрований читацький кайф, тому думаю, що ця книжка - своєрідний наркотик, розрахований на читацько-маніяцьке середовище букблогерів і просто тих, хто любить проводити час у друкованих світах. Люблю її.
А ще похвалю оформлення: просто суперова суперобкладинка і дуже приємна на дотик палітурка, по якій хочеться водити пальцями, відчуваючи кожну літеру.
Немає коментарів:
Дописати коментар