У передмові йдеться, що "Філософію в будуарі" де Сад рекомендує до читання всім молодим дівчатам. Бажано до заміжжя, бо треба готуватись до того всього.
Не скажу, що мене особливо здивував зміст. Очікувала якось такого тексту, але тут нема того, що ми звикли називати BDSM (окрім хіба останнього фрагменту, але то радше просто знущання).
Але те, що це п'єса... До такого життя мене не готувало (щось останнім часом люблю таку фразу). Але що вже є. Не вдаватимусь у зміст. Тут треба розуміти, що героїв спочатку троє, потім четверо, потім п'ятеро... І вони випробовують різні речі для навчання невинної Євгенії (яка, схоже, добре підготувала до курсу). Це доволі нудно, але читається швидко. Уявляти не варто.
До речі, де Сад втулив межи порнографічні речі втулив цілий політичний трактат. Ще нудніший, ніж решта. Кілька афоризмів мені захотілось запам'ятати, але оскільки я їх одразу не виписала, то й тепер шукати серед тонн непристойностей не буду.
Загалом не шкодую про читання цієї книжки, бо треба час від часу знайомитись з класикою. Навіть такою. Хороше оформлення, переклад на рівні, але радити її не можу. Щоб побачити філософію за дупами і содомією, треба добряче натужитись, а читати про те, яка благородна праця проституток, якось не комільфо.
Немає коментарів:
Дописати коментар