"Води слонам" - це не просто циркове закулісся, а й дуже важка дорога до спільного щастя. Довгий шлях у цирковому поїзді, де поруч мусять уживатись і клоуни, і дресирувальники, і акробати, і найгладкіша жінка Америки.
Головний герой - Якоб Янковскі (хоч у кіно його називали Джейкоб Дженковскі - та все ж, думаю, варіант має бути більш польським) через нещасний випадок, у якому загинули батьки, мусить полишити навчання і знайти хоч якусь роботу. Так він стає цирковим ветеринаром, знайомиться з дресирувальником великих котів Августом і повелителькою коней Марленою.
Але за всім цим ми спостерігаємо очима 94-річного діда, дружина якого померла, а п'ятеро дітей по черзі провідують його у клініці (чи то будинок пристарілих з медичних ухилом) по неділях. І разом вони ходять до цирку.
Як на мене, найцікавішим сюжет стає, коли власник цирку купує слона (без жодних приколів оцих "купи слона"), але величезна і добродушна Розі геть не знає команд, чи викликає в Августа напади люті. А ще перед спектаклями зникають цілі діжки лимонаду - і це вже зовсім невесело (хоча таки весело). Тож слон є, витрати на нього теж, а цирк стабільно втрачає клієнтів, бо дивувати публіку стає все важче. Але вихід є, а я не буду спойлерити.
"Води слонам" показує, як зароджується велике кохання. А ще доводить, що токсичні стосунки потрібно припиняти, розривати і тікати якнайдалі, поки отруйна любов не вбила.
А ви бачили екранізацію "Води слонам"? Варто дивитись?
Немає коментарів:
Дописати коментар