Як каже сам Ніл Гейман: збірка оповідань - дуже виграшний формат, адже не все мусить тобі подобатись, і якщо одна історія не зайшла, то інша цілком може припасти до душі. Я ж бачу в таких книгах іншу проблему: їх неможливо тримати в пам’яті, залишаються якісь два, від сили три оповідання.
Оскільки я читала її тиждень тому, в мене в пам’яті залишились тільки три: про вже знайомого Ніхта, про карлика і золото з печери, а ще моя улюблена - про бабуську, яка купила на секонді Священний Грааль. Ой, це сміхота, дуже вам її рекомендую.
Але збірки Ніла Геймана особливі ще й тим, що ніколи не знаєш, що чекатиме на тебе на наступній сторінці: одні підходять і для дітей, інші - й безстрашному дорослому подарують дрижаки й змусять спати при світі. Але наразі "М означає Магія", мабуть, стане моєю найулюбленішою збіркою.
Немає коментарів:
Дописати коментар