Друге знайомство з Рут Веа - "The Woman in Cabin 10"

На початку 2017 я читала "У темному-темному лісі" і книга мені добре зайшла: читалась швидко і захопливо (хоча не скажу, що все мені там видалось правдивим і саме таким, як має бути, але було цікаво, а це головне). Тому особливо не вагалась, коли звільнилась від пут зимового бінґо і вибирала собі нову книгу для читання. На жаль, українського перекладу поки немає, але виглядатиме він якось так: "Жінка з десятої каюти".

Дозволю собі виділити деякі фішки Рут Веа, які побачила в обох книгах:
- головний герой - жінка;
- загадка зав'язується навколо жіночого персонажа;
- алкоголь як каталізатор прибацаної поведінки;
- головну героїню обов'язково мучать і коцають (та так, щоб потім лежала у лікарні).

І це не спойлери, бо, коли книга називається The Woman in Cabin 10 - то вже думаєш про жінку і щонайменше корабель. А обкладинка ще й про ілюмінатор нагадує. Цей елемент, до речі, там не просто так.

Коротка анотація: Лора (яка воліє, щоб її величали Ло) переживає пограбування. Вона відбувається переляком і розсіченою щокою, бо зловмисник планував піти тихо і тільки штовхає її дверима, зникаючи з сумкою. Проте, розуміння того, що квартира - зовсім не таке безпечне місце, як здавалось, доводить її до нервового зриву.

Але журналістка може розвіятись у прес-турі на розкішному кораблі "Аврора", який вирушає за північним сяйвом до Норвегії, Швеції та Фінляндії. І все б нічого, якби першої ночі вона не почула дивний звук і не побачила криваву пляму. Ло починає копати, і, хоч як її переконують припинити, не зупиняється.

Спочатку книга дуже жвава і така цікава, що відірватись неможливо - я от половину за кілька годин проковтнула, але потім сповільнюється і прямує до статики і до цього варто бути готовим, бо така різка зміна швидкості добряче відчувається.

І, хоч не все у ній мені сподобалось, та творчість Рут Веа однозначно імпонує. Думаю, читатиму ще.