Продовження улюбленого young adult: "Буба. Мертвий сезон" Барбари Космовської

Влітку я розповідала вам про першу частину історії про дівчину Аґнешку, яку всі вперто називають "Бубою". І нахвалювала, яка ця книга чудова (бо так і є). Так от - продовження геть не гірше. І мій улюблений персонаж - дід Генрик й далі гне свою гумористичну лінію, а батьки так само зайняті собою. Але "мертвий сезон" все ж розквітає усіма барвами. 

Коли перегортаєш останню сторінку "Буби", то хочеться ще. І не просто ще, а ще просто зараз. Написано і перекладено дуже круто - за це від мене велике спасибі "Урбіно".

Поговоримо трохи про сюжет, який продовжує те, що почалось у першій книзі. Та, хоч та завершилась на мажорній ноті, то "мертвий сезон" виявився добряче депресивним: в Мілоша - нова подружка, у мами - якийсь незрозумілий агент, у батька - криза середнього віку, а дід взагалі завів собі віртуальну подружку. Від такого може поїхати дах. Але Буба якось тримається і навіть знаходить собі нового друга, який щодня просиджує на лавочці. Вона хоче порятувати його - і це запускає механізм перетворення "мертвого сезону" на "місію неможливу".

"Мертвий сезон" відкриває героїв з іншого боку і допомагає їм врешті відшукати своє місце у світі (як би пафосно це не звучало), але саме у другій частині вони нарешті усвідомлюють, що не так і борються з цим. Звісно, не залишається без якогось неприємного осаду, але це робить книгу ще життєвішою, бо ж рідко таке буває, щоб зовсім без зайвин та неприємностей.

Вкотре раджу вам "Бубу" - це книга, з якою ви не тільки відпочинете, а й добряче насмієтесь. І, можливо, поглянете на світ довкола іншими очима.