Екзотична і незрозуміла Індія: "Бог Дрібниць" Арундаті Рой

Думаю, для багатьох із нас література Індії - надто екзотична, щоб на ній розумітись. А з країною асоціюються священні корови, переповнені автобуси і поїзди, брудні річки і студенти медичних вишів. Історія від Арундаті Рой покаже Індію не очима туриста, для якого все довкола дивовижі, а місцевих, які звикли жити у такому середовищі.

Зізнаюсь, мені було важко читати, бо я постійно плуталась в іменах персонажів: кочаммах, моль та іншій нечисті, але з часом втягнулась і пішло.

Що ж ми маємо на старті: близнюків, які мислять себе, як одне ціле, їхню матір, яка не знайшла свого місця в житті, Крихітку-кочамму, яка як кожна сварлива бабця поводиться, як сварлива бабця, індуса, який вчився в Англії і повернувся, бо з його шлюбу нічого не вийшло, і майстровитого паравана (недоторканого), який освітлює своєю усмішкою все довкола.

У цій системі не обходиться без дрібних конфліктів, але до якоїсь кризи, здається, ще так далеко, але хмари починають насуватись, а з них лине неслабенький дощик. Не знаю, чи буде це спойлером, але Бог Дрібниць нікого не пожаліє. Здається, що Індія прирекла людей на страждання (українцям теж в багатьох аспектах не пощастило) і пожирає їх. Знищує традиціями, знищує браком освіти і сваволею поліції, знищує непублічністю.

Та й навіть тоді, коли деякі персонажі покидають Індію, вона залишається в них і кличе додому, щоб домучити. Якось воно так.

"Бог Дрібниць" - книжка важка, але дуже потрібна, щоб розуміти, звідки беруться біди і як їх уникати, тому що це вже не дрібниці, коли їх так багато.