Довгоочікувана вісточка від Леся Подерв'янського - роман "Таинственный Амбал"

Не знаю, що взагалі тут писати і як взагалі писати про творчість великого Маестро, адже тут все-таки краще один раз прочитати "Амбала", ніж 300 разів прочитати про нього. Шкода, що не в аудіоформаті, бо Подерв'янського я найкраще сприймаю саме так. Але стільки начитувати, то горло можна стратити.

Хоч мені не хотілося б порівнювати єдиний роман з численними п'єсами, але мушу сказати, що він геть інший. Не слабший, не сильніший, просто за формою подачі інший від початку до кінця. Хоча зміст такий же глибокий і матюкливий. У цьому й шарм Маестро.

"Таинственный Амбал" - шлях до дзену і шлях до себе, який п'ятьом доволі таки амбальним парубкам доведеться пройти, щоб пізнати того самого Амбала - квінтесенцію всього, що несе у собі ця філософська категорія. А допоможе їм у цьому Провідник, який вигідно відрізняється від п'ятірки українською мовою. Тому одразу стає моїм улюбленцем. 

Не можу сказати, що "Амбал" читається так само легко і просто, як п'єси, з ним треба робити зупинки, обмірковувати, повертатись на кілька сторінок назад, потім знову міркувати і зрештою читати післямову, яка багато пояснює. 

Хоча я так і не зрозуміла, шо луччє п*зда чи вєлосіпєд? - а Вересень обіцяв, що мене осяє.

Всім фанам Маестро рекомендую (та ви й без мене в курсі), а решті раджу все ж почати з п'єс.